14 лютого 2022 року Національний банк розпочинає Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #ШахрайГудбай. Вона стане продовженням першої подібної кампанії, яку успішно проведено у 2020 році. Її мета – поліпшити обізнаність громадян про кібергігієну та сприяти формуванню культури безпечної поведінки у віртуальному просторі, а також нагадати про основні правила безпеки безготівкових розрахунків.
Тема кібербезпеки та платіжного шахрайства залишається актуальною в усьому світі, і Україна не виняток. Зокрема Національний банк констатує зростання активності шахраїв у минулому році.
«Якщо говорити про рівень збитків від незаконних дій з платіжними картками в загальному обсязі всіх таких операцій, то він залишився відносно низьким. У минулому році на один мільйон гривень видаткових операцій із використанням платіжних карток на незаконні дії чи сумнівні операції припадало 65 гривень. Це не багато, але більше, ніж у 2020 році (тоді було 48 гривень), – сказав заступник Голови Національного банку Олексій Шабан. – Саме тому ми вважаємо, що потрібно нагадати громадянам про правила безпечних онлайн-платежів і поведінки у віртуальному просторі. Адже головна зброя проти шахраїв сьогодні – це обізнаність».
Найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками в Україні, як і у світі, залишається соціальна інженерія, завдяки застосуванню якої люди самі переказують гроші аферистам або розкривають їм дані своїх карток.
Директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Андрій Поддєрьогін розповів, що Національний банк вбачає продовження позитивного тренду на заміну форм-фактора платіжних карток із суто магнітною смугою на більш захищені картки з чипом. Це відобразилося, зокрема, і в обсягах шахрайства через такі канали, де використовується фізична картка, – торговельна мережа та банкомати. Так, на один мільйон гривень видаткових операцій з використанням платіжних карток обсяг збитків від шахрайських дій у торговельній мережі зменшився з 61 гривні (у 2020 році) до 40 гривень (у 2021 році), у банкоматах – із 33 гривень (у 2020 році) до 29 гривень (у 2021 році).
Також за минулий рік майже на 45% зменшилася середня сума шахрайської операції в торговельній мережі – із 1 984 гривень (у 2020 році) до 1086 гривень (у 2021 році). У середньому на одну незаконну операцію у 2021 році припадало близько 1 600 гривень, що на 16% менше, ніж у 2020 році (1900 гривень).
«Водночас ми спостерігаємо, що на один мільйон гривень видаткових операцій з платіжними картками, здійснених у мережі Інтернет, обсяг збитків збільшився з 61 гривні (у 2020 році) до 114 гривень (у 2021 році), – наголосив Андрій Поддєрьогін. – Якщо порівнювати Україну та Європу, то в нас показник відносних збитків від загального обсягу операцій з платіжними картками залишається значно меншим. В Україні це 0,0065% (тобто 65 гривень збитків на один мільйон гривень), а в країнах ЄС, за даними Європейського центрального банку, цей показник у кілька разів вищий і сягав 0,036% у 2019 році (тобто 360 євро збитків на один мільйон євро). Фактично шахрайство через мережу Інтернет є світовим трендом. І в більшості випадків люди стають жертвами шахраїв через недотримання основних правил платіжної безпеки».
У 2021 році українці частіше обирали безготівкові платежі та покупки онлайн, що зумовлювалося як продовженням карантинних обмежень, так і змінами у звичках користувачів платіжних карток. Це стимулювало шахраїв, які не полишали спроб ошукати громадян, зокрема і у віртуальному просторі.
«Забезпечення високого рівня кібербезпеки у фінансовому секторі є однією з основних цілей Національного банку. Ми комплексно підходимо до вирішення цього завдання, нормативно врегульовуючи ключові аспекти щодо кіберзахисту, збільшуючи потенціал Центру кіберзахисту Національного банку, підвищуючи компетенцію працівників підрозділів кіберзахисту банків України, – пояснив заступник керівника Центру кіберзахисту НБУ Роман Проскуровський. – Водночас для нас також дуже важлива тема підвищення кіберобізнаності та безпечної поведінки громадян, клієнтів фінансових установ, у віртуальному просторі. Зокрема надійний захист паролів до акаунтів. Особливо прив’язаних до фінансового номера телефону, адже це основний засіб взаємодії фінустанов та їхніх клієнтів. Фактично він є ідентифікатором клієнта, що дає можливість громадянину здійснити доступ до керування своїми коштами. Тому важливо дотримуватися відповідних правил безпечного використання фінансового номера телефону».
Так, важливим напрямом кампанії стане роз’яснення простих правил, яких варто дотримуватися під час взаємодії з кіберпростором, зокрема у фінансових питаннях: бажано мати окремий телефонний номер для взаємодії з фінансовою установою, зареєструвати його та «прив’язати» до своїх паспортних даних, уважно стежити за тим, де розміщується інформація про фінансовий номер, контролювати свій мобільний телефон і не залишати його без нагляду.
«За 2021 рік кіберполіції вдалося задокументувати злочинну діяльність та скерувати до суду понад 2000 кримінальних проваджень, що стосуються саме інтернет-шахрайства, до їх вчинення були причетні 422 зловмисники. Також у роботі на сьогодні перебуває ще понад 6600 проваджень. До речі, саме шахрайські дії в мережі Інтернет становлять майже 70% від усіх звернень, які надходять до кіберполіції. Найпоширенішими у 2021 році шахрайськими схемами були: продаж неіснуючих товарів, псевдовиграші, телефонні шахрайства, фішингові ресурси для привласнення грошей або збору персональних даних, заволодіння грошима під приводом надприбутків і прохання знайомих про допомогу в соціальних мережах. У цілому за минулий рік, за зафіксованими Національною поліцією випадками, кіберзлочинці ошукали громадян на понад 193 мільйони гривень», – зазначив керівник відділу протидії злочинам у сфері комп’ютерних систем Департаменту кіберполіції Євгеній Дороганов.
«Ми, ConcordBank, зі свого боку завжди готові підтримати ініціативи Нацбанку щодо підвищення рівня кібербезпеки в банківській сфері. Щороку шахраї покращують свої навички в соціальній інженерії та вигадують все нові способи обману людей. Наш банк вже активно брав участь в інформаційній кампанії #ШахрайГудбай у своїх соцмережах минулого року та готовий продовжити цю співпрацю у 2022. Адже мова йде перш за все про безпеку наших клієнтів. Тож, ми вважаємо за необхідне розповідати про ті методи, які використовують шахраї задля отримання грошей і просто нагадувати основні правила платіжної безпеки, щоб вберегти клієнтів від неприємних ситуацій», – голова правління банку ConcordBank Юрій Задоя.
Інформаційна кампанія триватиме впродовж наступних трьох місяців у всіх регіонах України. У межах кампанії Національний банк разом із партнерами інформуватимуть громадян про те, як вберегтися від платіжного шахрайства, зокрема через оновлену тематичну вебсторінку (лендинг) #ШахрайГудбай із детальною інформацією про кампанію та правила поведінки у віртуальному просторі.
Довідково
Національний банк проводить Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #ШахрайГудбай разом із Департаментом кіберполіції Національної поліції України, а також за підтримки:
- Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) та Фондом ефективного врядування Великобританії;
- Міністерства цифрової трансформації України.
Генеральні партнери: ЄМА, Mastercard, OLX.ua, Lifecell, ВАФК, ПРОСТІР, YASNO – постачальник електроенергії, газу та рішень з енергоефективності, BlaBlaCar, Нова пошта.
Інформаційні партнери: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Альфа-Банк, ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Універсал Банк, Міжнародний резервний банк, Креді Агріколь Банк, Кредобанк, ПроКредит Банк, Таскомбанк, Банк Кредит Дніпро, Банк Восток, А-Банк, Акордбанк, МТБ Банк, Банк Альянс, Мегабанк, Ідея Банк, Правекс Банк, Банк Глобус, Комерційний Індустріальний Банк, Банк Січ, Банк Львів, Міжнародний Інвестиційний Банк, Індустріалбанк, Радабанк, РВС Банк, Кристалбанк, Банк Кліринговий Дім, Банк інвестицій та заощаджень, ConcordBank, Полтава-банк, Перший Інвестиційний Банк, УкрБудІнвестБанк, Банк Форвард, Мотор-Банк, Банк Грант, Агропросперіс Банк, Юнекс Банк, Банк Український капітал, Асвіо Банк, Європейський Промисловий Банк, Полікомбанк, Український банк реконструкції та розвитку, БТА Банк, Банк Траст-Капітал, Банк Портал, Visa, Київстар, ГО «ВСАД «IT-бабусі», Фокстрот, Shell, Освіторія, Укрпошта, Aroma Kava, Пенсійний фонд України, Державна служба зайнятості, Черкаська ОДА, Сумська ОДА, Вінницька ОДА, Житомирська ОДА, Миколаївська ОДА, Одеська ОДА, Дніпропетровська ОДА, Івано-Франківська ОДА, Херсонська ОДА, Луганська ОДА, Донецька ОДА, Кіровоградська ОДА, Полтавська ОДА, Волинська ОДА, Тернопільська ОДА, Львівська ОДА.
